укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область




Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка

Свідчення. Очевидці

Район

Я жив на хуторі Шкидинівці, на березі річки Ворскли. Навколо зеленіли ліси і гаї, синіли озера.

У 1933-му мені йшов шостий рік. Бачив коло озера Оступа курені із гілок дерев. В озері голі й голодні люди ловили черепашок, варили їх і їли. Варили бур’ян, корінці.

Коли потім я став вивчати у третьому класі історію стародавнього світу, то він уявлявся мені у вигляді голоду 1933 р., коли люди їли людей.

Одна жителька Опішні пустила до себе переночувати жінку із села. Коли та заснула, господиня хати відрубала їй сокирою голову. Порубала тіло на шматочки, зварила і з’їла людське м’ясо.

Влітку до нас прийшов Іван Миколайович Підгорний із Опішні, який доводився рідним братом моїй матері Олександрі Миколаївні Кассалі. Він пожив трохи в нас і пішов додому. Вдома дядько Іван помер. Померла з голоду і його дружина Орина. Лишилася сиротою їхня дочка Паша, яку відтоді я ніколи більше не бачив. Куди поділася моя двоюрідна сестра, не знаю.

Побували в нашому хуторі тітка Єлизавета з чоловіком Трохимом, які згодом теж померли з голоду.

Мій батько, Григорій Данилович Кассала, зустрів банду комуністів спокійно. Ті обнишпорили всю хату, на горищі своїми будьонівками обібрали всю павутину, але хліба не знайшли. Залізними штрикачками перекололи весь город, але марно, бо батько кілька мішків жита сховав у лісі.

Восени ми назбирали жолудів і їли хліб, спечений із суміші житнього та жолудевого борошна. Залишилася в нас також корова, завдяки якій і вижили.

А батьків кум, Семен Тихонович Кухтя, сховав хліб під припічок. Коли активісти, на чолі зі своїм ватажком Чупилкою, стали виривати той хліб з-під печі, Семен Тихонович заліпив Чупилці в пику, за що був засуджений владою до каторжних робіт. Пішов Семен Кухтя копати канал Москва - Волга.

Багато людей повмирало як у нашому, так і в сусідніх селах - Міські Млини, Карабазівці, Лихачівці...





Попередня сторінка 1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 Наступна сторінка Наступні десять
Йорж Петро Якович, 1923 р.н., уродж. села Смолівка Куп’янського (нині Шевченківського) району Харківської областіНаша сім’я складалась з 7 осіб: батько, мати, 3 сина та дочка. Сім’я не бідувала, вели особисте господарство. Але на початку 1933 року нашу сім’ю розкуркулили, забрали все майно, будинок, продукти. Батька посадили на 10 років. Ми жили в сараї, їжі не було де знайти. До весни померли мама, сестра Галина – 7 років, брат Женя – 20 років...
Калмикова Раїса Іванівна (дівоче прізвище Холодкова), 1926 р.н., уродж. села Курилівка Куп’янського району Харківської областіНародилася у невеличкому селі, що знаходилося прямо в яру. Батьки були простими і забитими людьми. Тримали невелике господарство і займалися шевством: батько шив кожухи і свити, мама - легку одежу. І ось цих добрих і чесних людей розкуркулюють. Прийшли якісь комсомольці, забрали все, вигнали сім’ю на вулицю, а хату розвалили...
Карацюба Єфросинія Василівна, 1927 р.н., уродж. села Новий Бурлук Печенізького району Харківської областіСтрашно згадувати про те, що відбувалося у нашому селі у 1932-33 рр. Бо починаючі із 1930 р., як почали записуватися у кол. господарства спершу відібрали у людей зерно. Як не стало у людей зерна, відібрали реманент та худобу. І почалися страшні дні. У кого великі сім`ї, тому горе у першу чергу. Жили на нашому кутку сім`я Додиван...
Карпенко Микола Лукич, 1920 р. н.В той час я із своєю сім’єю проживав в тодішньому господарстві “Воля”, головою правління якого був Богдан Дмитро Михайлович. У лютому 1933 р. Почався масовий голод. Люди опухали, полишали сім’ї, подалися до Росії на заробітки. Доки шукали той заробіток там – тут вимирали їхні діти, дружини і старенькі батьки...
Кассала Іван Григорович, 1927 р.н., уродж. села Шкидинівка Опішнянського (нині Зіньківського) району Полтавської (колишньої Харківської) областіЯ жив на хуторі Шкидинівці, на березі річки Ворскли. Навколо зеленіли ліси і гаї, синіли озера. У 1933-му мені йшов шостий рік. Бачив коло озера Оступа курені із гілок дерев. В озері голі й голодні люди ловили черепашок, варили їх і їли. Варили бур’ян, корінці. Коли потім я став вивчати у третьому класі історію стародавнього світу, то він уявлявся мені у вигляді голоду 1933 р...
Катречко Марія Никанорівна, 1917 р.н., уродж. села Юрченкове Чугуївського району Харківської областіДо с. Сазонівка, нині Шевченківського району, ми переїхали сім’єю з 11 чоловік у 1927 році. Одержали 11 десятин землі і стали хазяйнувати. Коли почалась колективізація, батько розпродав все, забив дошками будинок і ми виїхали до Харкова. Батько перебивався тимчасовими заробітками, я, як найстарша з дітей, працювала прибиральницею...
Кизим Віктор ГригоровичВ 1932-1933 роках в нашому селі був голод. В той час мені було 6 років. Причиною голоду на мою думку був і неврожай, і те, що урожай забирала влада. Приїжджали представники з району і відбирали у людей зерно. Проводили обшуки в будинках, в сараях, на подвір’ї. Із доносами проводились арешти людей, відправляли на висилання...
Китнюк Параска Федорівна 1918 р. н., Китнюк Федора Федорівна 1922 р. н.Народились сестри в селі Вовча Куп’янського району (нині села Вовча і Ревуча не існують – розформувались і приєднались до села Кругляківка в 1937 – 39 роках). В сім’ї Китнюк Федора та Галини було п’ятеро дітей, з них дві сестри – Параска і Федора. Під час Голодомору їм було 14 та 10 років...
Ковалівська Ганна Юхимівна, 1921 р.н.Народилася я в сім’ї хлібороба, котра з дідів-прадідів вирощувала хліб. Пам’ятаю той день, коли треба було нашу худобу віддавати до колгоспу. Дідусь з бабусею повели волів. Батько мав вести корову. А матусі так шкода було віддавати власну худобу, що вона схопила корову за хвіст: - Не пущу! І так батько привів на колгоспний двір нашу корову разом з мамою...
Коваль Ганна ВасилівнаВ нашій сім'ї було 12 дітей. В часи Голодомору 1932-1933 рр. було дуже важко прогодувати таку велику сім'ю. Діти пухли з голоду, але вижили. Батько працював у більш заможній сім'ї, яка тримала своє господарство, поля, городи і вони ділилися з нами продуктами харчування. Допомагали один одному близькі родичі...
Попередня сторінка 1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 Наступна сторінка Наступні десять




Документальний фільм «Жорна».

У Запоріжжі знову повісили Сталіна


04.11.2015
Світовий Конґрес Українців відновлює заклик визнати Голодомор геноцидом українського народу

17.04.2015
Патріарх Вірменської Католицької Церкви приїде на річницю Голодомору до Києва

24.03.2015
У Римі показали українську кінострічку про Голодомор

15.12.2014
Дитяча центральна міська бібліотека ім. Пушкіна в м. Краматорську отримала найновішу літературу про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні

24.11.2014
В окупованому Криму молились за жертв Голодомору

23.11.2014
У Парижі вшанували пам'ять жертв Голодомору

22.11.2014
Громадські активісти Харкова вшанували жертв геноциду

22.11.2014
Харків'яни вшановують жертв Голодомору


+ До всіх подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2019
[email protected]